Певно саме в час, коли годинник уже скоро  залишить позаду останні секунди 2016 року, потрібно підвести підсумки цього року, щоб впевнено піти далі)За українською традицією  мені варто б почати жалітися, що це був найгірший рік, все жахливо, майбутнього нема і так далі, але чесно зізнаюсь нема ні найменшого бажання так казати, адже мій 2016 був хоч і складним, реформаторським, у сфері мого життя, але в той час стане для мене незабутнім і якби у мене була б можливість прожити цей рік ще раз, то я...
Читати далі →

Осінній дощ мелодійно стукотів, місто розквітала парасольками з під яких доносилося вічне буркотіння ат скарги на погану погоду, а за вікном кав’ярні, закутана в коцик, п’ючи обліпиховий чай, і не тому, що пити каву у кав’ярні банально, а тому, що вона безмежно полюбляє саме такий чай, сиділа дівчина пильно дивлячись у вікно.Але про що вона думала так пильно дивлячись?В думала вона не про погоду і, навіть, не про людей, які ішли вулицею, вона поринула у спогади, в той час, коли була милою дівчин...
Читати далі →

Уже другий тиждень поспіль ранок починався не з кави, потягування в ліжку чи зібрання думок, а з поспіху, в якому потрібно було не лише зібратися, а і згадати куди їхати цього разу. Її життя зависло між трьох міст, геть різних, але однаково дорогих людьми та спогадами. Будильник жорстоко роздирав тишу та змушував вставати, йому було байдуже, що вона вже не має ні сил ні бажання не те, що їхати, а виходити з квартири, він продовжував дзвонити й примусив пересилити себе і піднятись з ліжка. &quo...
Читати далі →

Легким поворотом ключа у замку  відчинила двері порожньої квартири в якій лише самотньо цокотів годинник, а на  підвіконні доживали останні хвилини  білі трояниди. Після важкого дня, який пройшов у міській метушні і постійному поспіху, вона зняла туфлі, занявши разом з ними ділову леді і пішла босоніж по холодній підлозі, яка так нагадувала про самотність. Зайшовши на кухню, відпрацьованими до досконалості рухами вона поставила готувати каву, а в той час звільнившись від сукні одягнула, до крику...
Читати далі →

Зазвичай, всі говорять, що час іде дуже швидко і ми втрачаємо його безповоротно. Але чи дійсно це так? Безперечно, час  ми не зможемо повернути, якби цього не хотілося, а от про те, що він іде дуже швидкого, готова не погодитись. Пропоную згадати мить найбільшого щастя, правда, це лише мить? Час коли ви прогулюєтесь із коханою людиною, друзями, чи час коли ви відпочивоєте з хорошою компанією, або ж навіть якщо ви їде з цікавим подорожнім, то скільки б у вас не було часу, все одно його буде мал...
Читати далі →

А в мене продовжується насичене життя і як завжди не вистачає часу навіть написати блог. З моменту останньої публікації сталось багато цікаво, спробую трішки про це розповісти. В першу чергу я знову повернулась до навчання, адже вже на носі сесія і захист курсової, але не дивлячись на це все я не залишила свої громадської роботи. За цей час я встигла побувати у прямому ефірі Експо-ТВ, де говорили про Стедентське антикорупційне агентство та проблеми корупції у наших навчальних закладах. На жаль,...
Читати далі →

Я ніколи не зможу зрозуміти людей, які ведуть пасивний спосіб життя і не розвиваються, не подорожують і не знайомляться з новими людьми, а просто сидять у своїй зоні комфорту, витрачаючи дорогоцінний час на рутину, яка не приносить задоволення. Хоча, мушу признатись, деколи  і сама такою буваю, але останнім часом,  намагаюся все ж вийти з своєї зони комфорту і почати змінювати життя. Так сталось і цього разу. Я знову поїхала на форум, або, як каже мій улюблений братик «пішла в нову секту», але ...
Читати далі →

В мережі ми часто можемо знаходити жарти про те, як складно зустрічатися з дівчиною-вчителем, скільки проблем виникає, скільки є недоліків, бувало знаходила навіть правила, які потрібно дотримуватись, щоб з нею зустрічатись і задумувалась про те, що я сама в певній мірі педагог, адже заочно здобуваю цю спеціальність. Але жодного разу  не зустрічала пам'ятки для хлопців, якщо їм подобається дівчина — громадський діяч. Хоча я ще не вважаю себе наскільки активною громадською діячкою та все ж хочу ї...
Читати далі →

Як виявляється я вже цілий тиждень нічого не писала, але він був таким насиченим, що я і не помітила як так сталось. Тому варто розпочати з самого початку тижня. Понеділок приніс мені новини про те, що в четвер, я буду працювати вперше як повноцінний прес-секретар, який відповідає за роботу з журналістами. Десятки телефонних дзвінків у різні ЗМІ, написання прес-анонсу, прес-релізу та пост-релізу було ніщо порівняно з пережитими емоціями під час прес-підходу до нашого гостя, Тараса Костанчука, к...
Читати далі →

Усі хоч раз думали про те, що  хочуть бути успішними, прагнуть заслужити визнання у суспільстві і залишити слід після свого життя. Для багатьох це були лише думки, які так і не знайшли втілення, але для частини ці думки стали матеріальними і дали можливість змінити своє життя і стати успішними. І така тенденція завжди прослідковується у будь-якому суспільстві. Чому так відбувається? Невже,  все ж це доля, а її змінити не можна і ми приречені бути невдахами. На жаль, такі думки в більшої частини...
Читати далі →